Селянський санаторій
підмайстерня в монументальній майстерні
У 1928 році, під керівництвом Бойчука розпочалося монументальне оформлення Селянського санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибеївському лимані в Одесі. Це відбувалося за участі Миколи Рокицького, Антоніни Іванової, Марії Юнак, Кирила Гвоздика, Мануїла Шехтмана, Онуфрія Бізюкова.
Колективними творами майстерні бойчукістів тоді стали центральна композиція – фресковий розпис «Свято врожаю», виконаний у співавторстві Кирилом Гвоздиком, Мануїлом Шехтманом, Олександром Мизіним, а також композиція «Землеустрій». Бойчук, у співавторстві з Антоніною Івановою, створив фреску «Селянська родина». Кирило Гвоздик власноруч виконав фреску «Розгром поміщицької садиби». Сюжет останньої цілком підпорядкований політико-агітаційній кампанії більшовицького режиму, а спосіб виконання свідчить про слідування засадам бойчукізму: ритм руху селян і робітників, які штурмують панський маєток, починає наростати з нижньої частини панно, поступово досягаючи напруги у правому верхньому куті. Григорій Довженко виконав декоративне оздоблення плафону в залі для глядачів, картуші, обрамлення сюжетних фресок, порталів і вікон. У його ескізах є прагнення до стилістичної єдності орнаментальних і сюжетних розписів, намагання монументального вирішення композиційних завдань.
Як згадував Довженко, селяни, вперше зайшовши до нового санаторію, захоплювались: «Гарно, мов у церкві!».

























