Цимлова Таїсія (Анастасія)

Роки життя: невідомо – серпень 1921, Київ

Студентка

Дату й місце народження майбутньої художниці, талановитої учениці Михайла Бойчука, на сьогодні не встановлено.
Відомо, що впродовж 1918 – 1921 років Таїсія (Анастасія) Цимлова навчалася в Українській академії мистецтва – у майстерні монументального малярства професора Михайла Бойчука.
Бувши студенткою, навесні 1919 року, Таїсія (Анастасія) Цимлова брала участь в оформленні Київського оперного театру до Першого Всеукраїнського з’їзду волосних виконкомів.
Мистецтвознавець, колишній ректор КХІ Іван Врона у статті «Стенные росписи на Украине 1919 – 1920 гг.» описав, що вся будівля театру була декорована зовні та із середини яскравими декоративними панно, які зображали єднання міста і села, дружню допомогу робітників і селян, сцени товарообміну промисловими товарами і сільськогосподарськими продуктами. Прикрашені по бордюру композиції українським народним орнаментом, ці розписи мали справляти святкове враження на селянських делегатів, які прибували з найвіддаленіших районів України. Аналізуючи теми і сюжети розписів, Врона констатував, що окрім декоративної, це оформлення виконувало іншу важливу роль, «відповідаючи у такий спосіб своєму агітаційно-пропагандистському призначенню. Серед виконавців виділялись учні майстерні професора М. Бойчука, і особливо, молоденька Анастасія Цимлова».
Судячи за вцілілими фото, дослідники вважають, що Таїсія (Анастасія) Цимлова була авторкою двох живописних панно «Робітник і селянин» та «Біля яблуні».
«Робітник і селянин» – це розпис, де зображено робітника у фартуху й селянина з граблями, що крокують пагорбами назустріч сонцю.
На думку Людмили Соколюк: «Вона, ймовірно, є автором і панно, у якому простежується ще один улюблений мотив М.Бойчука – “Біля яблуні”, на якому показаний той же робітник у фартуху й картузі, але вже з лопатою».
По інший бік дерева з великими плодами бачимо молоду жінку – селянку у свитці й хустині, що ніжно голубить крону яблуні, як символ плодоносного «дерева життя».
Окрім того, навесні та влітку 1919 року, Таїсія (Анастасія) Цимлова була серед тих, хто розписував Луцькі казарми в Києві, розташовані на Дегтярівській вулиці, виконавши роботу клеєвими фарбами «Братання».
На вцілілих чорно-білих фото-репродукціях бачимо твори, виконані студентами майстерні Бойчука клеєвими фарбами на стінах будівлі.
Розпис «Братання» пензля Таїсії (Анастасії) Цимлової – це дві постаті у фас: робітник у фартуху з обценьками в нагрудній кишені та землекоп у фартуху з лопатою у лівій руці. Правиці постатей з’єднані у дружньому рукостисканні.
Як зафіксував історик і дослідник бойчукістів Сергій Білокінь: «Усі ці твори під час ремонту приміщення 1922 року були знищені».
А мистецтвознавиця Людмила Соколюк зазначила, що в переліку «перших учнів, захоплених ідеями Вчителя, яких виділяє Ів. Розгін… не названа Т. (А.?) Цимлова, що брала активну участь у розписах 1919 року, але наступного року вмерла від сухот».
Відтак, на Другій звітній виставці Української державної академії мистецтва, що відбулася восени 1921 року, було експоновано твори тоді вже покійної Таїсії (Анастасії) Цимлової. До нашого часу ці твори не збереглися, тож можемо скласти уявлення про її навички і талант лише завдяки вцілілим світлинам і описам її сучасників.

Література

Білокінь С. Бойчук та його школа. – Київ: Мистецтво. – 2017. – С. 239.
Вигнанець І. Михайло Бойчук // Арка. – Мюнхен. – 1947. – Ч. 4. – С. 19 – 24.
Врона И. Стенные росписи на Украине 1919 – 1920гг // Искусство. – 1969. – № 10. – С. 36 – 38.
Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. – Київ: Майстерня Книги. – С. 35.
Ріпко О. У пошуках страченого минулого. – Львів: Каменяр. – 1996. – С. 37, 43, 282.
Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. – Харків: Видавець Савчук О.О. – 2014. – С. 59, 61, 65, 71, 343, 344.