Ріхерт Наталя Яківна

Роки життя: 1896, м. Київ –  1924 (?), м. Київ*

Родина

Наталя Ріхерт походить з родини підприємця Вільгельма Ріхерта, який переїхав до Києва і 1860 року вирішив заснувати тут власну броварню. Невдовзі він отримав дозвіл і збудував на Куренівці потужний пивоварний завод. Двоє синів Вільгельма, Михайло та Яків, успадкували й розвинули батьків бізнес, а Яків спорудив ще одну броварню – на Сирці (пізніше – Київський завод шампанських вин). Окрім підприємництва, на початку ХХ ст. Яків був членом міської Думи.
У заможній та впливовій родині Якова Ріхерта 1896 року народилася донька Наталя – майбутня художниця.

Навчання

Наталя Ріхерт здобувала освіту в Київській жіночій приватній гімназії, а основи живопису опановувала у приватній студії образотворчого мистецтва.
У травні 1918 року, разом із Мусею Трубецькою, вона вступила до майстерні монументального малярства професора Михайла Бойчука в Українській академії мистецтва.
Цілком імовірно, що Наталя, як одна із здібних учениць Бойчука, брала участь у розписах Луцьких казарм у Києві на початку 1919 року. Одначе як студентка, котра щойно розпочала навчання, самостійно нічого не виконувала, «хіба що орнаменти на простінках».
Восени 1921 року відбувалася Друга звітна виставка Української академії мистецтва, активними учасниками якої були студенти майстерні Михайла Бойчука. У Каталозі виставки зафіксовано, що поряд із професором, свої акварелі й малюнки виставили двадцять учнів майстерні монументального малярства. Студентки-учасниці виставки – Катерина Антонович, Катерина Бородіна, Антоніна Іванова, Віра Кутинська, Оксана Павленко, Олена Просяниченко, Марія Трубецька, Марія Холодна, Таїса Цимлова, Марія Юнак, Наталя Ріхерт – складали істотну й потужну частину майстерні. Наталя Ріхерт представила на виставці свою акварель «Жінка за столом».
В УАМ, у майстерні Бойчука, Наталя навчалася до 1922 року.
За спогадами Мусі Трубецької, Наталя, разом із іншими випускниками Української академії мистецтва (хоча її ім’я і не зафіксоване серед випускників 1922 року) брала участь у оформленні фронтону павільйону «Україна» для Першої загальноросійської сільськогосподарської і кустарної виставки у Москві 1923 року. Зберіглася світлина, де зафіксовано декор павільйону на стадії завершення, за якою можна скласти уявлення про цей розпис.
Життя талановитої дівчини обірвалося дуже рано. За спогадами Єлизавети Піскорської, студентки УАМ з 1922 року: «Наталя померла молодою…»
Точних даних про день народження і дату смерті художниці на сьогодні встановити не вдалося. Не знайдено фото ані самої молодої художниці, ані її творів. Нащадки родини Наталі Ріхерт констатували: «Всі документи згоріли в часі воєнних лихоліть».

Література

Бойчук і бойчукісти, бойчукізм. Каталог виставки / Упорядники Н. Ріпко та Н. Присталенко. – Львів. – 1991. – С. 32.
Ріпко О. У пошуках страченого минулого. Феномен Михайла Бойчука. – Львів: Каменяр. – 1996. – С. 37, 272.
Новикова С. Культурно-мистецьке життя Києва 1920-х років очима Єлизавети Піскорської // Архіви України. – Київ – 2003. – № 4 – 6. – С. 99. Білокінь С. Каталог 2-ї звітної виставки Української державної академії мистецтв (УДАМ). Осінь 1921 року // Студії мистецтвознавчі. – Київ: ІМФЕ НАН України. – 2007. – № 3. – С. 92.
Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. – Київ: Майстерня книги – Оранта. – 2010. – С. 214.
Трубецька М. В. Творча біографія (1967). – ЦДАМЛМ. – Ф. 358, од. зб. 652.
Приватний архів родини Н. Ріхерт / Упорядкували Г. Та М. Кулькови. – Львів. – 2021.