Хазіна-Мандельштам Надія Яківна

Роки життя: 30.10. 1899, м. Саратов, російська імперія – 29.12.1975, м. Москва.

Сім’я

Родина вихрещеного єврея Якова Хазіна, сина ямпільського купця Хаїма Хазіна, 1897 року переїхала з Умані до Саратова, де випускник Санкт-Петербурзького університету Яків Хазін отримав посаду присяжного повіреного округу.
30 жовтня 1899 року в Саратові народилась Надія – наймолодша із чотирьох дітей Хазіних, а вже 1901 року родина переїхала в Київ.

Навчання

Початкову освіту дівчинка отримала вдома – від матері, яка була лікарем. Згодом Надія здобувала освіту у приватній дівочій гімназії Жекуліної, де завершила повний курс навчання.
Зацікавившись живописом, 1918 року Надія вступила до приватної студії декоративного мистецтва Олександри Екстер. Але невдовзі, 1919 року, перейшла в майстерню монументального живопису Михайла Бойчука в Українській академії мистецтва, де здобувала освіту до 1921 року, але полишила, не завершивши навчання.
Спогади про ці роки залишила Ганна Налепинська, молодша сестра Софії Налепинської: «Зима 1919 – 1920 рр. була голодною і холодною. У величезному залі академії працювали всі разом – Падалка, Василь Седляр, завжди життєрадісна і весела Оксана Павленко, Сергій Колос, високий, пристійний Роберт Лісовський, Лесь Лозовський, що ходив у блискучих черевиках, роботящий Кароль Хіллер (Гіллер), кокетлива Надія Хазіна (пізніше Мандельштам)».

Кохання

Саме в перший рік навчання в УАМ відбулося доленосне знайомство молодої художниці з 29-річним поетом Осипом Мандельштамом.
Як згадувала сама Надія Хазіна, вони зустрілися 1 травня в мистецькому клубі «ХЛАМ» («Художники. Літератори. Артисти. Музиканти»), розташованому в підвалі готелю «Континенталь» на розі вулиці Миколаївської (нині Городецького) та Хрещатика.
Знайомство відбулося на тлі частої зміни влади в Києві, адже Українська народна республіка формувала державні інституції та оборонялася від російських окупантів: і білих, і червоних. Карколомні події розлучили молоду пару, але 1921 року їхні долі знову поєдналися: Надія Хазіна, не завершивши навчання в УАМ, переїхала до чоловіка в Москву.

Доля

На початку 1930-х років, «коли за вірші легше було загинути, ніж отримати гонорар», Осип Мандельштам став жертвою сталінських репресій. Після повторного арешту в ніч з 1 на 2 травня 1938 року і смерті поета, що настала у пересильному таборі під Владивостоком, Надія Мандельштам «присвятила своє життя збереженню та оприлюдненню літературної спадщини свого чоловіка», видавши впродовж 1970 – 1987 років у Нью-Йорку та Парижі три книги «Спогадів».
Надія Хазіна-Мандельштам до кінця свої днів користувалась пошаною у середовищі шістдесятників та дисидентів. Померла в Москві, де й похована на Кунцевському кладовищі.
Живописні або графічні твори Надії Хазіної-Мандельштам до наших днів не збереглися.

Література

Мандельштам Н. Воспоминания. Книга третья. – Париж: УМСА-PRESS. – 1987. – С. 81.
Ріпко О. У пошуках страченого минулого. – Львів. – 1996. – С. 37, 56.